"Елегантне правосуддя": Колишній голова Світового банку закликав віддати Україні заморожені активи РФ

роберт,зеллік

Країни, які досі вагаються щодо передачі заморожених резервів російського центробанку Україні, значно перебільшують можливі ризики і недооцінюють стратегічні вигоди такого кроку.

Про це колишній президент Світового банку Роберт Зеллік написав у своїй колонці для Financial Times.

Зокрема, йдеться про побоювання, що конфіскація російських активів підірве довіру інших країн до зберігання резервів у доларі чи євро.

На його думку, якщо країни G7, включаючи ЄС, діятимуть спільно, інші країни не знайдуть хороших альтернатив для інвестування своїх резервів.

Він зауважив, що "Китай та інші економіки не зберігають долари чи євро, тому що вони друзі Європи та США", а внаслідок позитивного сальдо торгівлі. І якби Пекін конвертував свої долари чи євро в юань, це б підірвало курс китайської валюти і завдало шкоди його експортерам.

"Крім того, уряди та ринки вже запропонували тест. Країни G7 та інші заморозили російські резерви на два роки, не створивши руйнівного ефекту. Якщо країни знатимуть, що вони не можуть завоювати та анексувати своїх сусідів, не втративши доступу до своїх глобальних запасів, це добре", – наголосив Зеллік.

Він зауважив, що "країни-ізгої" завжди могли націоналізовувати іноземні інвестиції без компенсації чи законних підстав. Однак більшість із них цього не роблять, щоб не втратити доступ до міжнародних інвестицій. А країни G7 навряд чи будуть зберігати свої резерви в російських рублях, венесуельських боліварах чи навіть китайських юанях.

Водночас Зеллік наголосив на дипломатичних, економічних та правових вигодах від передачі заморожених російських резервів Україні, назвавши це "елегантною справедливістю".

"Якщо хтось схвалює передачу зброї для боротьби з російськими солдатами, здається дивним ухилитися від передачі російських активів українським жертвам", – зазначає колишній голова Світового Банку.

Він нагадав, що міжнародні юристи з Великої Британії, Бельгії, Нідерландів, Японії та Сполучених Штатів схвалили використання принципу контрзаходів для передачі заморожених російських резервів для України. На його думку, частину цих коштів також можуть отримати країни, що постраждали внаслідок викликаного російським вторгненням в Україну зростання цін на продовольство та енергію.

Колишній голова Світового Банку додав, що передача російських резервів Україні може розвіяти критику виборців у США та ЄС, які "можуть обґрунтовано скаржитися на те, що політики використовують податкові долари для України, але уникають використання російських коштів".

Читайте також: ЄС планує передати Україні $15 мільярдів доходів від заморожених активів РФ. Але деякі країни побоюються конфіскації

Як повідомлялося, російська влада розпочала консультації з провідними юристами, щоб перешкодити будь-яким спробам США чи ЄС конфіскувати частину із заморожених резервів російського центробанку на суму $300 мільярдів на користь України.

Водночас посадовці США та ЄС стверджують, що країни Заходу відкриті до ідеї конфіскації російських активів на суму $300 мільярдів, але юридичних механізмів для цього наразі немає.

Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року США запропонували країнам "Великої сімки" (G7) вивчити шляхи конфіскації $300 млрд заморожених російських активів. В рамках цієї роботи три робочі групи вивчатимуть юридичні питання, пов’язані з конфіскацією; методи застосування такої політики та пом’якшення ризиків; а також варіанти того, як найкраще спрямувати підтримку Україні.

При цьому країни ЄС, де знаходиться левова частка заморожених російських активів, налаштована набагато обережніше, побоюючись можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку Росії.

Єврокомісія 12 грудня минулого року представила пропозицію законодавчого акта про використання для відновлення України лише доходів від заморожених російських активів, це рішення ще має затвердити Європейська рада. Причому підтримати запропонований план мають всі держави-члени ЄС.

За оцінками Єврокомісії, такы доходи можуть становити до 3 млрд євро на рік, або 15 млрд євро в період з 2023 по 2027 рік, писало видання FT із посиланням на джерела. Сума залежатиме від відсоткових ставок протягом цього періоду.

Автор: Михайло Орлюк