Цю інформацію наводить РБК-Україна, посилаючись на коментар журналіста-розслідувача Євгена Плінського. Про це також повідомляють Контракти.UA.
"Коли влада стверджує, що податок на посилки має на меті захистити український бізнес, то варто уточнити, що саме мається на увазі під терміном «український бізнес»? Чи йдеться про ритейл «купи-продай китайський товар», чи про реального українського виробника, який створює продукцію з доданою вартістю і має справжні виробничі потужності, а не просто склади для зберігання китайських товарів?" - зазначає журналіст.
За його словами, українські «перекупники» дешевого китайського товару повинні змагатися за гроші споживача не лише через обмеження та агресивний маркетинг, а й через конкурентоспроможні ціни.
Українці навчилися купувати товари безпосередньо з Китаю, Британії та США, і це стало проблемою не для реальних українських виробників, а для бізнесу, що базується на перепродажу китайських товарів і прагне монополії на цей ринок.
"Чому український споживач, бачачи, що один і той самий товар в Україні коштує в три-п’ять разів дорожче, ніж у Китаї, повинен купувати його тут, у перекупника, а не там, де дешевше? З великою повагою до "Розетки", "Аврори" та монополії "Епіцентру", але таку модель платформ перепродажу переважно китайських товарів не можна порівнювати з бізнесом, який дійсно виробляє продукцію та потребує захисту з боку держави", - підкреслює журналіст.
На його думку, саме цей бізнес "купи-продай втридорога", захищаючи свою модель роботи, через різні бізнес-асоціації лобіює введення податків на посилки, адже їм потрібно обмежити прямий доступ українців до дешевих товарів за кордоном і продавати ті ж китайські товари дорожче в Україні.
Згідно з даними автора, з загальної кількості 73,5 млн посилок 99% становлять недорогі посилки, що не перевищують безподатковий ліміт у 150 євро (72,9 млн на майже 59 млрд грн). Це менше ніж 50% від загальної суми. Середня вартість таких посилок становить 800 грн. А на залишок у 1% за кількістю (601 тис. посилок) припадає 61,6 млрд грн. Таким чином, середня вартість кожної становить приблизно 102 тисяч грн, що значно перевищує безподатковий ліміт.
"Таким чином, 1% посилок за вартістю займає більше 50% загальної суми і складається з дійсно дорогих відправлень, які підлягають оподаткуванню за ставкою 10% мита плюс 20% ПДВ. Тобто з суми у 61,6 млрд грн держава вже отримує свої 32%, що становить 19,8 млрд грн. Тепер, знизивши поріг сплати ПДВ до нуля, влада має намір оподатковувати і дешевий сегмент міжнародних відправлень, які складають 99% за кількістю, але менше 50% за вартістю", - пояснює він.
Натомість, держава повинна боротися з контрабандою та сірою і чорною торгівлею, яка завдає бюджету набагато більше шкоди, аніж може принести гіпотетичний "податок на посилки". Крім того, перевірка понад 73 млн посилок, які надійшли до України у 2024 році, призведе до колапсу митниці та поштових служб, фактично паралізуючи їх роботу.
"За інформацією "Укрпошти", на сьогодні 92% посилок мають вартість менше десяти доларів. Уявляєте, що для перевірки кожної нам потрібен один митник і двоє співробітників пошти, десяток аркушів паперу та години часу на перевірки?" - додає він.
Нагадаємо, у серпні 2024 року Кабінет Міністрів вже пропонував знизити ціновий поріг для безмитних посилок з-за кордону - з нинішніх 150 євро до 45. І ввести ПДВ для всіх замовлень з іноземних інтернет-магазинів.
Ця ініціатива містилася у великому законопроєкті про підвищення податків. Однак перше голосування восени провалилося, після чого податки на посилки вирішили виділити в окремий законопроєкт.