Україна наближається до підписання угоди про корисні копалини, на якій наполягають США в обмін на військову допомогу для нашої країни. Мова йде про рідкісноземельні метали та інші корисні природні ресурси. Про це повідомляє Контракти.UA.
Чому США так зацікавлені в українських надрах, скільки рідкісноземельних металів ми маємо та для чого вони потрібні, які родовища вже захоплені Росією — про все це ТСН.ua розповіла Стелла Шехунова, директорка Інституту геологічних наук НАН України, академік НАН України, докторка геологічних наук. Вартість мінеральних ресурсів може бути астрономічною.
– В первісному варіанті угоди, яку нам пропонували американці, зазначалося, що Україна повинна надати доступ до корисних копалин на 500 мільярдів доларів в обмін на військову допомогу. Зараз мільярди з угоди прибрали. Але цікаво почути вашу думку: чи не занадто дешево ми віддаємо свої природні копалини?
– На жаль, я не бачила остаточного тексту угоди, тому не можу оцінити ситуацію і не хочу "забирати хліб" у економістів, визначаючи ціну наших мінеральних ресурсів. Але варто зазначити, що ціни постійно змінюються і залежать від багатьох факторів. 7-10 років тому були приклади стабільного та стрімкого зростання цін на літієву мінеральну сировину, що сталося через розвиток електромобільного сегменту ринку. Як відомо, в електромобілях, гаджетах та інших пристроях використовуються хімічні джерела струму – літій-іонні батареї. Ціна на акумулятори залишається ключовим чинником у зниженні витрат на електромобілі, оскільки складає 25-40% їх вартості.
Для їх виробництва минулого року було використано 87% виробленого у світі літію (за даними Геологічної служби США). Отже, попит на літій існує, і ціни обіцяли стабільне зростання.
У 2016 році ціни на карбонат літію в Китаї зросли аж до 300%, ненадовго перевищивши $20 000 за тонну, на тлі гострої, але тимчасової нестачі імпортованого сподумену з Австралії. У США ціни зросли на 14%, а в інших регіонах світу ціни у 2016 році підвищилися приблизно на 40-60% в порівнянні з 2015 роком через незначне перевищення попиту над пропозицією літію. І далі ціна на нього дуже варіюється:
- 2021 року ціни на карбонат літію в Китаї зросли з приблизно $7 000 за тонну в січні до приблизно $26 200 за тонну в листопаді.
- Ціни на металевий літій (99,9% літію) в Китаї зросли з приблизно $77 000 за тонну в січні до приблизно $97 000 за тонну в липні. У 2022 році ціни ще зросли, а потім розпочався спад.
- 2023-го ціни на карбонат літію в Китаї знизилися з приблизно $76 000 за тонну в січні до приблизно $23 000 за тонну в листопаді.
- 2024-го ціни на карбонат літію в Китаї продовжували зменшуватися з приблизно $14 500 за тонну в січні до приблизно $9 400 за тонну в листопаді.
Ці коливання цін стосуються лише одного виду сировини за десяток років. Тому вартість українських мінерально-сировинних ресурсів повинні оцінювати економісти з урахуванням тенденцій розвитку технологій та прогнозування потреб у мінеральній сировині в майбутньому.
Необхідні кошти та технології
– У такому випадку, чи може Україна залишитися лише постачальником сировини?
– Щодо перетворення нашої країни на сировинний придаток технологічно розвинених країн, така загроза дійсно існує. Хоча в уряді та професійних колах вже багато років розуміють важливість створення ланцюгів доданої вартості на основі природних ресурсів, зокрема мінерально-сировинних. Проте на практиці, на жаль, існує безліч негативних прикладів деіндустріалізації та примітивізації сектору економіки, що використовує мінерально-сировинні ресурси, через втрату державою контролю над стратегічними підприємствами та банкрутство підприємств з наукоємними технологіями.
Ми мали унікальні виробництва на базі гірничо-переробних підприємств. Ще десяток років тому в Україні виробляли магній, гафній, галій, скандій, германій та інші, які зараз є у переліках критичної мінеральної сировини ЄС, США та інших країн через монополізацію виробництв окремими країнами.
Розробка та переробка корисних копалин потребує інвестицій та технологій. Держава повинна створити привабливі умови для залучення інвестицій, стимулювання інновацій та наукоємності виробництва.
Скільки в Україні запасів рідкісноземельних елементів
– Якщо американців цікавлять саме рідкісноземельні метали, то які у нас є їх приблизні запаси?
– Рідкісноземельні елементи (РЗЕ) – це група з 15 елементів "родини" лантаноїдів періодичної таблиці хімічних елементів, а також до цих елементів часто відносять ітрій (Y) та іноді скандій (Sc). Тому, коли ми говоримо про рідкісноземельні елементи, йдеться максимум про 17 елементів: легкі рідкоземельні елементи (лантан (La), церій (Ce), празеодим (Pr), неодим (Nd), пометій (Pm), самарій (Sm), європій (Eu)) та важкі рідкоземельні елементи (гадоліній (Gd), тербій (Tb), диспрозій (Dy), гольмій (Ho), ербій (Er), тулій (Tm), ітербій (Yb), лютецій (Lu), ітрій (Y).
В Україні виявлено багато перспективних геологічних об’єктів для рідкісноземельної мінералізації – вони можуть стати родов