РБК-Україна провело аналіз змін у видатках державного бюджету перед другим читанням. Про це повідомляють Контракти.UA.
Хто отримав найбільше фінансування
Найбільше збільшення видатків отримало Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. У першому читанні для агентства було заплановано 43,86 млрд гривень, а у другому – вже 53,16 млрд (+9,3 млрд).
Зокрема, 8 млрд гривень з цієї суми буде направлено на будівництво магістральних водогонів у Миколаївській області для подолання наслідків підриву Каховської ГЕС російськими військами влітку 2023 року.
Кошторис на розвиток та утримання автомобільних доріг зріс на 1,29 млрд гривень – з 11,31 до 12,6 млрд гривень.
Бюджет Міністерства розвитку громад та територій збільшено на 8,35 млрд гривень – з 32,81 до 41,16 млрд гривень. З цієї суми 3 млрд гривень буде направлено на компенсації українцям за знищене житло, а ще 1 млрд гривень закладено на програму "єВідновлення" для відшкодування за майно, пошкоджене внаслідок бойових дій.
Для Міністерства охорони здоров'я спочатку планували 212,7 млрд гривень, але наразі цю суму уточнили до 216,68 млрд (+3,98 млрд гривень). На інвестиційні проєкти МОЗ планується виділити 3,39 млрд гривень.
Кошторис на спеціалізовану медичну допомогу збільшено на 50 млн гривень – з 5,75 млрд до 5,80 млрд гривень.
Міністерство аграрної політики та продовольства отримало додаткові 1,02 млрд гривень (з 9,05 до 10,07 млрд гривень). Підтримка сільгосптоваровиробників має зрости на мільярд гривень.
Бюджет Держагентства водних ресурсів зріс на 1,6 млрд гривень, а Міністерства фінансів – на 1 млрд гривень. Державна митна служба отримала 662 млн гривень, а Рахункова палата – 516 млн гривень.
Фінансування для тюрем, зброї та ветеранів
Три державні відомства отримали по півмільярда гривень додаткових коштів до другого читання бюджету. Так, Міністерство юстиції спочатку планувало 19,29 млрд гривень, але зараз ця сума зросла до 19,79 млрд.
З додаткових коштів 343 млн гривень виділено на реконструкцію та будівництво установ виконання покарань і слідчих ізоляторів. Для електронних засобів контролю та нагляду додали 159 млн гривень.
Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, яке також отримало 500 млн гривень додатково (з 54,75 до 55,25 млрд), спрямує ці кошти на фінансову підтримку оборонних підприємств.
Міністерству у справах ветеранів спочатку планували 2,85 млрд гривень, але Кабінет Міністрів погодив підвищення до 3,35 млрд гривень. Додаткові 500 млн гривень спрямують, зокрема, на створення Національного військового меморіального кладовища.
Для підтримки ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин загиблих виділили 2,19 млрд гривень. Для реалізації цієї ініціативи скоротили видатки на деякі інші програми міністерства, які були передбачені до першого читання бюджету.
Фінансування для українців за кордоном та "Феофанії"
На апарат Державного управління справами спочатку виділили 3,67 млрд гривень, але до другого читання запланували вже 4,06 млрд гривень, що на 390 млн більше. З цих коштів 216 млн гривень спрямують на модернізацію та оснащення відділу виробництва радіофармпрепаратів лікарні "Феофанія".
Видатки Мінсоцполітики зросли більш ніж на 1,4 млрд гривень. На допомогу внутрішньо переміщеним особам виділять 1 млрд гривень. Ще 328,6 млн гривень – на послуги денного догляду для дітей з інвалідністю.
Кошторис Міністерства культури та інформаційної політики зріс на 489 млн гривень. Фінансування стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки та заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції збільшили на 200 млн гривень – до 405 млн гривень.
Окремо на Український інститут книги та підтримку книговидавничої справи й популяризацію української літератури у світі виділили 278,5 млн гривень.
Додаткові 150 млн гривень отримає Міністерство економіки для підтримки українців за кордоном та сприяння їхньому поверненню в Україну.
Видатки Управління державної охорони зросли на 198 млн гривень.
Також збільшились бюджети наступних відомств:
- Міністерство молоді та спорту – на 250 млн гривень;
- Державна аудиторська служба – на 250 млн гривень;
- Національне агентство з питань запобігання корупції – на 143 млн гривень;
- Міністерство закордонних справ України – на 18 млн гривень;
- Державна служба експортного контролю – на 15 млн гривень;
- Міністерство енергетики – на 14 млн гривень;
- Нацрада з питань телебачення і радіомовлення – на 9 млн гривень;
- Вища рада правосуддя – на 4,7 млн гривень.
Видатки Верховної Ради зросли на 30 млн гривень, зокрема на 20 млн гривень зросте вартість законотворчої діяльності народних депутатів у порівнянні з першим читанням. Ще на мільйон зросте вартість інформаційно-аналітичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності ВР.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті отримає додатково 25 млн гривень. Це дозволить направити майже 15 млн гривень на керівництво, а також на 10 млн гривень збільшити видатки на реалізацію прав та свобод національних меншин та корінних народів України.
Хто отримав скорочення бюджету
Кількість органів державної влади, яким скоротили фінансування до другого читання, значно менша, ніж тих, кому бюджет було збільшено.
Загальнодержавні видатки Міністерство фінансів скоротило на 52 млрд гривень. Зокрема, обсяг Резервного фонду зменшився майже на 14 млрд гривень. Пенсійний фонд також потрапив під скорочення, його бюджет зменшили на 1 млрд гривень.
Серед відомств, на яких вирішили з