Згідно з даними порталу «Діти війни», росіяни насильницькими методами вивезли як мінімум 19 546 українських дітей. На жаль, ця цифра продовжує зростати. І судячи з агресивної позиції росіян, без відповідного тиску повертати цих дітей вони не збираються. Тому боротьба за їх повернення триває на різних рівнях, в тому числі міжнародному.
UA.News запитало у експертів про суть і наслідки насильницької політики росії проти українських дітей, яким чином держава повертає їх з депортації та окупованих територій. І чому ця тема стосується не лише правозахисників і сімей, у яких росіяни відібрали дітей, а є проблемою всього українського суспільства.
Про боротьбу за українських дітей на міжнародному рівні, роль країн-посередників та злочинну політику росіян розповідає Катерина Рашевська, юрист громадської організації «Регіональний центр з прав людини». Вона адвокатувала тему українських депортованих дітей у штаб-квартирі ООН та під час поїздки до Південно-Африканської Республіки.
20 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив щорічну резолюцію, в якій агресію рф називають «захопницькою війною рф проти України», і саме ця резолюція спрямована на захист і повернення депортованих дітей. Як проходило нинішнє голосування в ООН і чому ця резолюція так важлива для України?
Катерина Рашевська: Спочатку резолюція ООН стосувалася виключно окупованої Автономної Республіки Крим і Севастополя. Після повномасштабного вторгнення її довелося розширити. Справа в тому, що російська федерація повністю адаптувала свою тоталітарну політику до Кримського півострова.
Преслідування, депортація цивільного населення, в тому числі дітей, викорінення ідентичності - все це вже було. Діячі російської федерації відчували себе в умовах абсолютної безкарності та ігнорування з боку міжнародного співтовариства. А тому повторювали терор вже в більших масштабах на нових окупованих територіях.