На цьому в інтервʼю Укрінформу акцентував тимчасовий повірений Польщі в Україні Пьотр Лукасевич.
«Я останній, хто запропонував би залишити це питання історикам. Адже історики з обох сторін не змогли дійти згоди. Таким чином, це питання для політиків, істориків, громадянського суспільства, звичайних людей та журналістів. Ми повинні серйозно, неупереджено, без емоцій обговорювати це», - підкреслив Лукасевич.
Він зазначив, що підхід Польщі полягає в тому, що «це не лише історичне, а цивілізаційне, християнське, релігійне питання забезпечення належного поховання мертвих – будь то християнські, буддистські, мусульманські чи єврейські поховання людей, убитих під час Другої світової війни». Він також додав, що концепція Заходу, до якого Україна зараз прагне, «ґрунтується на християнських цінностях та християнській історії Європи в широкому сенсі».
За його словами, коли йдеться про вшанування історії, це «питання емоцій, а коли говорять емоції, іноді розум спить». Тому важливо розділяти ці питання, і обидві сторони повинні докладати зусиль для вирішення цієї проблеми.
«Але, знову ж таки, історія про пам’ятники, таблички, слова, написані на цих пам’ятниках, – це одне, а правильне християнське поховання – християнське, єврейське, мусульманське чи атеїстичне, на яке заслуговують ці останки, – це інше», - підкреслив польський дипломат.
Лукасевич зауважив, що в Україні деякі українські блогери стверджують, що Україна не перешкоджає ексгумаціям.
«Але у вас блокують пошуки останків. І ми дуже хотіли б, щоб це блокування було знято, щоб родини могли знайти своїх рідних і належно їх поховати. Як я вже казав, це святе, особливо для сімей», - наголосив тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні.
Як повідомляло агентство, упродовж 2014-2020 років на польсько-українському прикордонні з польського боку було знищено та осквернено близько десяти українських місць пам’яті. Відео та фото руйнувань цих пам'ятників часто першими публікували російські сайти та ресурси бойовиків на окупованих територіях України. Члени української громади Польщі підкреслювали, що на ці акти вандалізму слід дивитися в ширшому контексті ведення гібридної війни, спрямованої на погіршення польсько-українських відносин.
У 2017 році, після чергового акту вандалізму та відсутності реакції з боку офіційної Варшави, Україна призупинила видачу дозволів на проведення пошукових робіт польською стороною в Україні. Згодом Президенти України і Польщі Володимир Зеленський і Анджей Дуда домовилися про вирішення цієї проблеми: українська сторона мала відновити видачу таких дозволів, а польська – відновити до первісного вигляду легальний памʼятник на горі Монастир, де розташована могила 62 вояків УПА, які загинули в бою з НКВС у 1945 році. Надгробну плиту на цій могилі було офіційно встановлено у 2000 році, вандали розбили її у 2015 році, а повністю знищили в січні 2020 року.
У жовтні 2020 року перед візитом Президента Дуди до Києва на цій могилі встановили гранітну плиту, але без прізвищ загиблих бійців УПА. Реагуючи на це, Київ попросив Варшаву відновити оригінальний напис з 2000 року, але Варшава наразі не виконала цього прохання.
Після 2019 року українська сторона видала кілька дозволів на проведення пошукових робіт польських жертв в Україні, зокрема одного, що стосується жертв Волинської трагедії. Варшава наголошує, що Київ вже кілька років не надає дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії і вимагає скасувати всі заборони на цьому шляху. У Варшаві заявили, що підніматимуть це питання під час Польського головування в ЄС і підкреслюють, що без вирішення цієї проблеми Україні буде важко сподіватися на членство в ЄС.
Тема Волинської трагедії є однією з найбільш суперечливих у відносинах між Україною та Польщею. Польща стверджує, що виключну відповідальність за злочини, скоєні в 1943-1945 роках на Волині, несе українська сторона. Водночас Україна наголошує, що відповідальність лежить на обох сторонах, тому вибачення повинні бути взаємними.
Тему Волинської трагедії активно використовує російська пропаганда, щоб посварити український і польський народи.