«Все, що я роблю – я роблю для майбутнього. Таким чином я формую майбутнє для своїх дітей і тих, з ким вони пов’яжуть свою долю», – зазначав Микола.
Микола Кравченко, відомий під позивним «Крук», був військовим, ідеологом руху «Азов», начальником штабу партизанського загону «Чорний Корпус», учасником Революції Гідності, ветераном полку «Азов», заступником голови партії «Національний Корпус», співзасновником видавництва «Орієнтир», а також активним учасником боїв за Київ під час повномасштабної російсько-української війни.
Микола з'явився на світ 20 травня 1983 року в Люботині Харківської області. Після навчання в юридичному ліцеї він вступив до Харківського університету внутрішніх справ, який закінчив у 2005 році, здобувши вищу юридичну та економічну освіту. У 2009 році він завершив магістратуру Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України, а в 2013-му – аспірантуру Інституту української археографії і джерелознавства імені М. Грушевського НАН України.
У 2017 році Микола отримав науковий ступінь з історичних наук, захистивши кандидатську дисертацію на тему «Діяльність українських націоналістичних політичних рухів кінця 1980-х – початку 2000-х рр. у мемуарних джерелах».
Активну громадянську позицію чоловік зайняв ще в 2000-х роках, займаючись історичними реконструкціями. У 2005 році Микола став членом Харківської обласної громадської організації «Патріот України» та одним з її співзасновників. В організації він отримав свій позивний – «Крук».
Дружина Ольга вважає, що їхня зустріч з Миколою у 2004 році – це доля: «Ми познайомилися на фестивалі історичної реконструкції «Скандинавія-2004». Я потрапила туди випадково і можу впевнено стверджувати, що за жодних обставин ми б не зустрілися, адже жили в різних областях, а фестиваль проходив ще в іншому місці».
Під час правління Януковича Микола два роки перебував у підпіллі через оголошення його в загальноукраїнський розшук.
У зимовий період 2013–2014 років він брав участь у Революції Гідності. З кінця лютого 2014 року він повернувся до Харкова: брав участь у штурмі клубу «Оплот», який слугував головним штабом проросійських сепаратистів, обороняв Харківську облдержадміністрацію та очолив харківську гілку «Правого сектору». З легалізацією «Чорного Корпусу» та перетворенням його на добровольчий батальйон «Азов», «Крук» став начальником кадрової служби батальйону.
З початком АТО Микола брав участь у бойових діях на Сході. У той час його позивний «Крук» набув особливого значення, адже йому доручили складну місію – повідомляти родинам загиблих про втрату... Тож позивний був не випадковим.
У 2015 році ветерани батальйону «Азов» – Микола Кравченко та Марко Мельник – заснували видавництво «Орієнтир». Тут вперше в Україні системно збирали та видавали мемуари добровольців російсько-української війни. Микола також писав: від текстів революційних листівок до історичних досліджень. Він є автором художніх творів, дитячих казок, віршів та перекладів. Мріяв видати збірку своїх казок, проілюстровану дружиною. Написав і докторську дисертацію, яку не встиг захистити...
Далі ім’я Миколи Кравченка пов’язане з розширенням «Азова». Крук став одним із засновників Цивільного корпусу «Азов», у 2016-2018 роках він обіймав посаду керівника однойменного Юнацького корпусу. Також він був співзасновником «Національного Корпусу» – політичної партії, створеної на базі Цивільного Корпусу «Азов», заступником Андрія Білецького, лідера партії. Ці роки також ознаменувалися активною громадсько-політичною діяльністю, зокрема, Микола долучився до розробки законопроєкту «Про колабораціонізм».
З початку широкомасштабного російського вторгнення «Крук» займався організацією київської тероборони. Будучи офіцером Окремого полку спеціального призначення ЗСУ «Азов», він майже щодня виїздив на передову в передмістя Києва.
14 березня 2022 року Микола разом з колегою та побратимом Сергієм Машовцем супроводжував іноземних журналістів з «Fox News» до села Горенка Бучанського району Київської області. Їхній автомобіль був обстріляний російськими «Градами». З другої половини дня вони перестали виходити на зв’язок... А за два тижні до цього, під час бомбардування Харкова, загинув батько Миколи – Сергій Кравченко.
«Спочатку всі сподівалися, що вони потрапили в зону, де російські РЕБ глушать зв’язок, адже таке траплялося, що бійці зникали на 1-3 дні в оточенні чи сірій зоні, а потім виходили до своїх. Але згодом у морзі опізнали тіло Миколи Кравченка... І якщо опізнати «Крука» ще було можливо, то тіло Сергія Машовця обгоріло майже повністю», – розповів директор видавництва «Орієнтир», боєць полку ССО «Азов» Данило Коваль.
«14 березня 2022 року. Мій вчитель, ідейний побратим та великий друг пішов у інший світ. … Мені особисто – і багатьом сотням моїх знайомих – його дуже не вистачає. Важко висловити словами, наскільки», – написав азовець Олексій Рейнс ("Консул").
Рік потому, 14 березня 2023 року, в День добровольця, на Лук’янівському кладовищі в Києві прах Крука провели в останню путь його побратими, близькі, родичі та друзі. Не всі змогли бути присутніми, адже багато «азовців» і тоді, і нині перебувають на фронті.
«Я знав Крука майже 20 років. Все його життя – це боротьба за Велику Україну. І загинув він у боях за Київщину», – розповів перший командир полку «Азов» Андрій Білецький.
«Він був надзвичайно чуйним і люблячим батьком. Розповідав донькам