Вшанування пам’яті старшого матроса Павла Наконечного (позивний «Історик»)

Павла Наконечного у соціальних мережах знали як Добротворського, цей псевдонім він обрав самостійно. Побратими називали його «Істориком». Координатор громадської організації «Поклик Яру» (яка популяризує Холодний Яр та подвиг його героїв) загинув під час артилерійського обстрілу 18 червня 2022 року в селі Біла Криниця на Херсонщині.

0

Павло народився в Черкасах 20 травня 1997 року. Навчався у школі №5, а потім – у Лубенському лісотехнічному коледжі, оскільки, за словами батька, син мріяв стати лісником. Але через рік він змінив свої плани і вирішив стати вчителем історії, тому після коледжу одразу вступив до Київського педагогічного університету ім. Драгоманова, який закінчив з відзнакою.

1

На останньому курсі магістратури він вже викладав історію та правознавство у київській школі № 7. Його магістерська робота була присвячена історії Холодного Яру: «Холодноярська Організація в історичній пам’яті українців».

2

Це захоплення почалося з роману Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр». Ця книга надихнула юнака на популяризацію Холодного Яру та на боротьбу за Україну.

3

У 2014 році, ще зовсім юним, Павло брав участь у Революції Гідності. Після цього його метою стало виховання свідомої молоді. Він мріяв створити табір національно-патріотичного виховання дітей. Обрати ділянку та придбати першу будівлю для табору йому допомогли батьки.

4

«Павло хотів назавжди прив’язатися до Холодного Яру. Це було історичне місце, і він просив мене: "Давай будемо десь шукати хату". Ми випадково приїхали на цю ділянку, побачивши її, вирішили, що це саме те, що потрібно», – згадує батько Юрій Наконечний.

5

Навесні 2020 року Павло заснував ГО «Поклик Яру», основною метою якої стало виховання молоді на принципах побратимства, дисципліни та патріотизму. Разом з командою він проводив щорічні національно-патріотичні табори для дітей віком 10-17 років. У цих таборах молодь навчалася всьому, що необхідно: історії, домедичної допомоги, тактики, правознавства, виживанню на природі тощо.

6

«Поклик Яру» – це сенс мого життя, живе втілення моїх ідеалів, мрій та цінностей. Це побудова альтернативного суспільства, де молодь вміє брати на себе відповідальність. (…) Я буду щасливий бачити, як свідома молодь формує покоління з зовсім іншим підходом до життя. І колись, крізь роки, буде приємно усвідомлювати, що саме ти стояв біля витоків цього нестримного руху», – написав Павло на своїй сторінці у Фейсбуці.

7

За його ініціативою було організовано багато заходів в Черкаській області, серед яких – «Покрова в Холодному Яру», «Зимовий похід ім. Ю. Горліс-Горського», «Смолоскипна хода на честь В. Чучупаки». Громадська організація «Поклик Яру» активно співпрацювала з 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр».

8

Роман Надточій, товариш Павла і співзасновник табору «Поклик Яру», згадує: «Ми познайомилися у 2017 році. Тоді він вперше спробував себе в ролі вихователя в дитячому таборі, а у 2020 році ми разом заснували табір. Він розробив стратегічний план, стверджуючи, що Україну можуть змінити лише молоді люди, і потрібно багато років, щоб її виховати. Він передавав через себе полум’я, яким запалював усіх, хто його оточував. У таборі «Поклик Яру» він запалив не одну сотню дитячих сердець. Тож його цінності житимуть у наступних поколіннях».

9

Незадовго до початку повномасштабної війни Павло відвідав Роттердам, щоб вшанувати пам’ять Євгена Коновальця. «На його могилі, що на цвинтарі «Кросвейк», я запалив свічку, повісив два прапори і поклав жменю землі, яку привіз із Холодного Яру», – ділиться батько.

0

24 лютого 2022 року син і батько пішли захищати Україну. Пан Юрій спочатку вступив до тероборони Черкас, а потім вирушив на фронт, а Павло – добровольцем вступив до лав 73-го морського центру ССО.

До Холодного Яру захисник зміг приїхати з передової напередодні свого дня народження та річниці створення «Поклику Яру» – у травні 2022 року. «Він дуже хотів там бути, можливо, щось відчував», – зітхає пан Юрій.

1

З перших днів служби «Історик» виконував диверсійні завдання в тилу ворога, розставляв міни та різні «сюрпризи» для загарбників, проводячи кілька днів на окупованій території. Він розповідав батькові, як непросто бути там, де навколо лише ворог. Під час одного з таких завдань, за добу до виходу з ворожої території, Павло Наконечний (Добротворський) загинув. Йому було 25 років.

2

22 червня в Черкасах на Площі Слави провели в останню путь полеглого захисника. Під час прощання йшов дощ – небо плакало.

3

«Історик міг залишатися непомітним, він не був «спікером», але це людина, завдяки якій стали реальністю сотні акцій і тисячі добрих справ. «Сотні» й «тисячі» не для краси слова, бо ті, хто його знав, точно зрозуміють, що це неперебільшена правда. А найголовніше – він жив за своїми ідеалами. Вірив у Холодний Яр, свою справу, свої цінності. Так глибоко, що вселяв цю віру в інших. «Історик» не загинув Героєм, він жив Героєм», – написав його друг Сергій Мазур.

4 5

«Він загинув за українське майбутнє. Він щиро вірив у те, що робив», – зазначили на сторінці ГО у Фейсбуці.

Прах Героя розвіяли у Холодному Яру. «Він заповів: не робіть мені могил, щоб не було Холодному Яру трагічних місць. Хай буде більше звитяги», – сказав на церемонії виконувач обов’язків координатора ГО «Поклик Яру» Ярослав Корнієнко.

6 __image__