В пам'ять старшого лейтенанта Олексія Рубцова, позивний «Солдат».

Тіло бійця досі залишається на окупованих територіях, і головна мета для рідних Олексія – повернути його додому.

«Солдат, який танцює», – так багато хто називав Олексія Рубцова, чиї танці завоювали популярність у соцмережах ще під час АТО/ООС. Його веселі відео набирали сотні тисяч переглядів, а прихильники жартували, що йому слід відкрити школу «Комбат-самби».

4

Олексій з'явився на світ 31 травня 1982 року в Києві, але через роботу батька (який облаштовував військові летовища) сім'я переїхала на Чукотку. Згодом родина повернулася в Україну. Після закінчення школи молодий чоловік здобув дві спеціальності: військову та юридичну. Пізніше він служив у «Десні», де звільнився у званні старшого лейтенанта. Після цього працював у банку, де обіймав посаду директора юридичного департаменту.

5

Олексій був великим фанатом футболу, зокрема київського «Динамо». У середовищі ультрас він був відомою особистістю. На матчі улюбленої команди він подорожував до інших країн. Ультрас «Динамо», включаючи Олексія, одними з перших були на Майдані. А після окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі у 2014 році він відразу почав волонтерити, а потім – пішов на фронт.

6

У тому ж 2014 році Олексій зустрів свою майбутню дружину. Ірина займалася власним бізнесом – швейною справою, разом із подругою відвідувала госпіталі, шила одяг для поранених.

«Льоша залишався в пам'яті. Від нього виходило відчуття сили, впевненості, чоловічої енергії», – згадує Ірина.

7

З 2015 року Олексій служив у «Азові». Невдовзі у них народився син Мирослав, і дружині знадобилася допомога. Та й сам Олексій хотів бачити, як росте їхній син.

«Якби наш син не народився і я не сказала, що не планую виховувати його одна, він би продовжував служити далі», – каже жінка. І Олексій повернувся до родини, за що пізніше дякував дружині. Він був поруч з коханою та новонародженим сином. Поки Ірина була в декреті, чоловік взяв на себе обов'язки директора швейного підприємства.

8

Невелике підприємство шило трикотажні худі, футболки та інший одяг. Олексій відповідав за все: зустрічався з клієнтами, контролював замовлення.

Через три роки після народження сина в їхній родині з'явилася донечка Поліна.

9

Напередодні Дня Збройних сил України 2021 року Олексій разом із знайомими волонтерами запустив лінійку одягу, яка називалася – ЗСУ («Залізна Сила України»). Усі кошти від продажу пішли на допомогу бійцям.

Відео: Oleksii Rubtsov

Олексій у дитинстві також займався бальними танцями. «Ще за часів АТО, коли мій чоловік жив у казармі, хтось увімкнув ламбаду, і Льоша почав танцювати. Тоді він і виклав те відео, яке стало вірусним, розлетілося по всьому інтернету», – згадує Ірина.

Ірина та Олексій обожнювали подорожі. Вони відвідали Іспанію, Італію, Хорватію. «Ми хотіли побачити світ, отримати новий досвід і привезти його додому. Життя було щасливим... При цьому ми ніколи не забували, що в Україні війна, намагалися максимально допомагати військовим», – зазначає жінка.

0

Напередодні 24 лютого 2022 року вони активно обговорювали війну. Ірина сподівалася, що все обійдеться, але Олексій був іншої думки: Росія наступатиме. Вранці їх розбудили вибухи... На початку березня Олексій вивіз сім’ю з Київської області, а сам повернувся у військо.

Старший лейтенант Рубцов у складі добровольчого батальйону «Карпатська Січ» обороняв напрямок Броварів, зачищав від окупантів Стоянку, Бучу та Ірпінь, згодом знищував ворога на Харківському напрямку, а потім приєднався до 72-ї ОМБр імені Чорних Запорожців у ролі командира взводу розвідки.

1

«Льоша мав перевестися до «Азова», але щось пішло не так із документами, і його направили туди, де був брак кадрів. Так він потрапив до 58-ї окремої мотопіхотної бригади, де пробув лише 12 днів, – розповідає Ірина. – Дуже багато залежить від рівня бойової підготовки побратимів. Це були хлопці, які щойно мобілізувалися, тому Льоші доводилося пояснювати їм елементарні речі. Під назвою «розвідка» була навіть ненавчена піхота».

2

Олексій намагався максимально берегти життя необстріляних підлеглих, сам виходив у сіру зону, а їх залишав на чергуваннях або охороні, адже добре розумів: шанси повернутися живими із завдань у його побратимів були низькими.

В День прапора 23 серпня 2022 року Олексій написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Наш прапор б'ється не від вітру, а від останнього подиху кожного з Воїнів, які загинули, захищаючи його!».

3

14 вересня 2022 року Ірина отримала останнє повідомлення від чоловіка. З Бахмутського напрямку...

«Раніше він завжди знаходив можливість написати мені хоча б раз на добу, а тут – жодного повідомлення. Я звернулася до друзів із «Азова», бо в 58-й бригаді нікого не знала. Вони запевнили, що все добре, Льоша живий. У сина якраз у ті дні був день народження – виповнилося шість років, і я розуміла, що Льоша фізично не міг привітати Мирослава. У неділю (18 вересня, – ред.), десь об 11:30, мені подзвонив незнайомий номер, чоловік по той бік слухавки сказав, що з моїм чоловіком все добре і він через кілька днів має вийти із сірої зони».

4

Наступного дня Ірині зателефонували і повідомили, що її коханий загинув під час виконання завдання. Згодом цю інформацію підтвердив Роман Сініцин, військовий друг Олексія.

«Мій друг, старший лейтенант Олексій «Солдат» Рубцов, загинув, захищаючи нас на Донбасі, і це непоправна втрата для України та для вс