В пам'ять сапера Богдана Лягова, позивний «Аполлон».

19-річний доброволець батальйону "Братство" Богдан Лягов, відомий під позивним "Аполлон", загинув 25 грудня 2022 року разом із трьома побратимами під час виконання бойового завдання в Брянській області РФ. Молодий воїн, який демонстрував одні з найкращих результатів у фізичній і тактичній підготовці серед своїх товаришів, відмовився здаватися в полон і прийняв свій останній бій.

Богдан народився 11 лютого 2003 року в місті Жовті Води на Дніпропетровщині. Він був єдиним сином у родині. З дитинства захоплювався малюванням, класичною українською музикою та спортом – став чемпіоном області з легкої атлетики. Навчався у Жовтоводському промисловому фаховому коледжі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, здобувши спеціальність "Економіка підприємства". Після закінчення коледжу переїхав до Києва, де мріяв відкрити бізнес з пошиття одягу. Але його плани змінилися через повномасштабне російське вторгнення.

“На диво, я спокійно відреагував, відразу зрозумівши, чим займатимуся найближчі роки,” – такими були перші думки хлопця, коли він прокинувся від вибухів 24 лютого 2022 року. До війни Богдан мав амбітні плани: у 17 років почав заробляти на криптовалютах і розробці телеграм-ботів, мріючи про власну справу.

Рішення захищати Батьківщину зріло давно: “Важко сказати, коли і чому я вирішив захищати країну. Це не сталося в один момент. Ще у 2013 році, коли почався Майдан, а згодом гібридна війна з Росією, мене, десятирічного, “розривало”, і серце краялось від того, що не міг взяти участь у тих подіях. Мабуть, одна з причин - відчуття незадоволеності. Тоді я думав, що ті події – це кульмінація, а виявилося, що це була лише експозиція,” - ділився Богдан в інтерв’ю онлайн-виданню Жовті Води.Сity.

З першого дня повномасштабного вторгнення він намагався потрапити до лав захисників України: відстоював величезні черги до пунктів територіальної оборони, ночами ховаючись від обстрілів у бомбосховищах, щоб не втратити своє місце. Однак після трьох діб очікування Богдану повідомили, що набір закритий.

“І найбільший страх, який я відчував 24 лютого 2022 року, – страх, що не зможу взяти участь у війні. І як я подивлюсь в очі своїм дітям, які запитають: «Тату, а де ти був під час війни?», - пояснював він згодом, коли приєднався до лав захисників.

Побратими, які дали юнакові позивний "Аполлон", згадують його як надзвичайно сміливого воїна.

“Дев’ятнадцятирічний хлопець воював з початку великої війни. Відразу зголосився до диверсійної групи. Можете уявити кількість успішних операцій з лютого… Хлопець надзвичайно сміливий. Завжди зголошувався добровольцем. І хоча нарікав на те, що часто через юний вік не беруть на найскладніші завдання, "Аполлон" був щасливий. Його вважали геніально здібним, бо демонстрував одні з кращих результатів з фізичної і тактичної підготовки. Всі побратими казали, що війна - це його покликання,” - написав у Фейсбуці побратим Євген Карать.

Бойова медикиня Дарина написала в соцмережі X про Богдана так: “Гарний, нахабний, гострий на язик. Він не переймався тим, щоб комусь догодити чи не образити. Єдине, що його по-справжньому цікавило, – це краса в усьому”.

Вона розповідала, що хлопець захоплювався радикальною літературою, любив фільми Рефна і плекав особливу ніжність до творів Данте.

“Він був Аполлоном. Світловолосий, блакитноокий, з важкою щелепою, тонким тілом. Йому так личила форма. Як молодим офіцерам Першої світової,” - ділиться дівчина.

Після місяця навчання Богдана відправили під Ізюм на Харківщині, де батальйон "Братство" співпрацював з 93-ю бригадою "Холодний яр". Згодом підрозділ переїхав в Одеську область, де допомагав прикордонникам патрулювати кордон і виявляти диверсійні групи з Придністров'я. Пізніше були важливі стратегічні завдання на Запорізькому напрямку.

“Ми - добровольчий батальйон і не отримуємо ні зарплатні, ні пільг та привілеїв. Ми повністю тримаємося на підтримці волонтерів і на власних силах. Не падати духом допомагає віра в Бога і перемогу,” - розповідав Богдан.

Юнак не любив будувати далекосяжних планів. Він часто іронізував над тими, хто багато говорив про майбутнє, не усвідомлюючи, наскільки крихким і непередбачуваним може бути життя. Проте одну мрію він плекав - після перемоги хотів помандрувати до південної Італії, щоб провести вечір на узбережжі Середземного моря, споглядаючи захід сонця з келихом Брунелло ді Монтальчино.

“Він завжди робив те, що хотів,” – каже мама. – “А ми завжди хотіли, щоб син був щасливим.”

24 грудня 2022 року ФСБ РФ оприлюднила інформацію про загибель чотирьох українських воїнів на території Брянської області. Серед світлин захопленої ворогом зброї було фото автомата, що належав "Аполлону".

“Я одразу відчув, що один з автоматів належить синові,” – згадує батько. – “Зрозумів це за певними маркерами, що характеризують його.”

Характерними ознаками зброї Богдана були напис "Мужність" білими літерами на чорному стволі і цитата Ліни Костенко "Мужність не дається напрокат". Особливою позначкою було зображення Тараса Шевченка на приймачі магазина, яке російські ЗМІ старанно замальовували на світлинах. Як зазначив батько загиблого героя, окупанти бояться Кобзаря, бо його слово стало духовною зброєю для таких воїнів, як його син.

“Він би вам не сподобався. Ви б звинуватили його в недостатній русофобії, у варварських позиціях, в жорстокості, у браваді. Він би вам не сподобався,