Молодший сержант, боєць Групи WASP Олексій Савченко загинув 4 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в Курській області.
Олексій з'явився на світ 26 листопада 1986 року в Шахтарську на Донеччині. Згодом його сім'я переїхала до Генічеська, де він пішов до першого класу. Школу закінчив у Фастові на Київщині, куди переїхала його родина. Продовжив навчання в Національному університеті харчових технологій. "Але його справжнім покликанням була відеозйомка," - згадує його двоюрідна сестра Альона.
Олексій був професійним відеографом, зокрема, знімав кліпи для українських артистів. Він також сам був талановитим музикантом. "Тато Олексія грав на барабанах, і барабанні установки займали половину кімнати, де ми тоді жили. Тато ще малим садив його на коліна і навчав грати, хоча малий не завжди міг дотягнутися до барабана," - розповіла мама захисника Елла.
Батько також прищепив Олексію любов до спорту, а в університеті хлопець захопився фотомистецтвом. І навіть замість відвідування лекцій - відвідував фотовиставки та художні галереї.
У 2014 році Олексій був серед активістів Революції Гідності. У 2020 році вирішив навчитися військовій справі і став членом ГО "Український легіон".
На другий день повномасштабного вторгнення РФ він добровільно став на захист Батьківщини, приєднавшись до тероборони. Самостійно організовував збори на автомобілі та дрони для своїх побратимів. Брав участь у боях на різних ділянках фронту: Харківщина, Миколаївщина, Донеччина, Сумщина.
При цьому його сім'я спочатку навіть не підозрювала, що він безпосередньо бере участь у бойових діях. Вважали, що він лише займається волонтерством, тому й не часто буває в місті та не завжди з ним можна зв'язатися.
За бойові заслуги Олексій Савченко був нагороджений медаллю "За звільнення Харківщини" та відзнакою "Золотий Хрест".
Сестра згадує, що він завжди був турботливим і сміливим. Олексій мріяв створити у рідному місті спортивний комплекс і збудувати дитячі спортмайданчики - після того, як стане відомим режисером. Він був дуже творчою особистістю: любив якісну музику і після переїзду до Фастова став барабанщиком місцевого гурту "Квиток до завтра", а також малював картини.
"У нього завжди було загострене почуття справедливості. Він завжди прагнув довести світу, що вартий чогось. Навіть коли почався Євромайдан, Льошик був у перших рядах борців за справедливість. Можливо, його любов до пригодницьких фільмів, особливо «Зоряних війн», також вплинула на це," - каже Альона.
Командир підрозділу WASP із позивним "Оптиміст" згадує, що до великої війни Олексій не завжди потрапляв на тренування Українського легіону. "Тренування проходили в Києві на лівому березі, рано вранці, і доїхати з Фастова не завжди вдавалося. Коли почалося повномасштабне вторгнення і я розіслав повідомлення про збір, «Лукас» приїхав миттєво. Весь шлях підрозділу, починаючи з отримання зброї в перші дні і очікування штурму Києва, - це був шлях «Лукаса», який він проходив як справжній джедай, ведений своєю силою і духом," - розповів він.
"Оптиміст" зазначає, що Олексій був одним із небагатьох, хто вмів працювати з дронами. Можливо, він би й далі займався безпілотниками, але дуже хотів потрапити до групи спецпризначення. І як тільки почалася підготовка такої групи - хлопець одразу виявив бажання тренуватися.
"Посилення піхоти в Соледарі, дуже ефективні виходи з антидронною рушницею на позиції біля Торецька, зачистки островів в Херсоні, багато інших завдань - все це «Лукас» виконував спокійно, впевнено і професійно. Коли він почав керувати групами, я відчув, як «Лукас» гостро усвідомлює відповідальність за інших і як він на неї реагує,” - розповідає "Оптиміст".
За його словами, після отримання завдання Олексій висловлював запитання, зауваження і заперечення - і це було так гостро, що побратими намагалися "згладжувати тертя і гострі кути між нами." Однак командир розумів Олексія і використовував ці, як він жартував, "сімейні сварки" для спільної справи.
"Війна влаштована так, що не завжди «на щиті» повертаються непідготовлені. Іноді ти можеш бути найкращим, найпідготовленішим і найтренованішим, але випадковий шматок заліза, що падає з неба, не зважає на це. Саме так від нас пішли «Лукас» і «Сова»," - зазначає "Оптиміст".
Шана Герою!
За матеріалами Фастівської міської ради, ФастівNews.City
Фото: Фейсбук-сторінка Олексій Савченко