Цю інформацію в інтерв'ю РБК-Україна надала директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. Відомості також поширюються через Контракти.UA.
"На сьогоднішній день ситуація на ринку праці залишається ускладненою. До початку повномасштабного вторгнення спостерігалася нестача вакансій, а тепер - брак кадрів. Тобто, тепер ми маємо справу з часом працівника", - зазначила вона.
Вона повідомила, що практично у всіх секторах економіки спостерігається дефіцит кадрів. "Ми прогнозуємо подальше зростання конкуренції за працівників: збереження кадрів та пошук нових", - додала чиновниця.
За оцінкою Держслужби зайнятості, найбільші труднощі з укомплектуванням вакансій спостерігаються в транспортній сфері, будівництві та переробній промисловості.
"Очевидно, що в період післявоєнного відновлення ситуація загостриться. Вже зараз Міністерство економіки оцінює дефіцит робочої сили на найближчі десять років на рівні 4,5 мільйона людей", - повідомила Жовтяк.
Не лише війна
Директор Державної служби зайнятості підкреслила, що подібна тенденція спостерігалася і до початку повномасштабного вторгнення.
"Це структурне безробіття. Але воно стало більш вираженим з початком війни. Так, після тимчасової окупації Росією територій Донецької та Луганської областей значна частина місцевих жителів, серед яких багато шахтарів, виїхала в інші регіони країни, де немає попиту на такі спеціальності.
На її думку, причина структурного безробіття полягає в тому, що Україна протягом багатьох років не популяризувала ці робітничі професії. Вони роками вважалися непрестижними і низькооплачуваними.
"Нещодавно я спілкувалася зі спільнотою дизайнерів. Вони зазначили, що українці не бажають працювати, наприклад, швачками. Це пов'язано з впевненістю, що в цій сфері платять дуже низькі зарплати. Насправді реальні зарплати швачок значно вищі. А, наприклад, електрозварникам пропонують зарплату до 100 тисяч гривень, а операторам верстатів з числовим програмним управлінням - до 120 тисяч гривень на місяць", - розповіла Жовтяк.
Вона підкреслила, що після війни відбудеться відновлення економіки та відновлення територій, зокрема після деокупації.
"Отже, нам знадобляться люди, перш за все, в сфері будівництва та відновлення житла, а також для відновлення енергетичної інфраструктури, водопостачання та газопостачання. Сфера охорони здоров’я також потребуватиме розвитку. Зростатиме попит на молодший медичний персонал, а також працівників соціальної сфери", - зазначила вона.
Нагадаємо, заступниця міністра економіки Тетяна Бережна повідомила, що через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в країні існує кадровий дефіцит і структурне безробіття. Якщо у 2021 році офіційний ринок праці налічував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.
За попередніми розрахунками, для забезпечення щорічного зростання ВПП до 2030 року на 7%, Україні потрібно 4,5 мільйона працівників додатково, повідомила Бережна.