Видання Politarena підготувало аналітику про регіональну політику на Київщині

Видання "Політарена" у своєму матеріалі про регіональну політику в Україні під час війни визначило політичний ландшафт Київщини як такий, що кардинально відрізняється від інших регіонів країни дуже широким типажем осіб, які намагаються впливати на владні процеси

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Політарену".

Певну роль у владних процесах регіону відіграють і місцеві аграрії, і голови міст-супутників Києва, де ділянки землі інколи коштують більше, ніж у столиці, і народні депутати, відносини яких один з одним мають складну і неоднозначну історію, і серйозні фігури загальнонаціонального рівня, які мають тут певні інтереси (а також їхні креатури), і місцеві адміністрації, вага яких (особливо ОВА) значно зросла після повномасштабного вторгнення РФ.

Основні політичні гравці на Київщині активно використовують інформаційний простір для просування своїх меседжів. А тому розібратися – де опис об’єктивної ситуації, а де намагання вплинути на громадську думку – не так просто. І все ж окреслити те, що за понад два роки повномасштабної війни відбулося у Київській області, можна.

Область серйозно постраждала у перший місяць повномасштабного вторгнення. Більшість посадових осіб і депутатів залишилися на своїх місцях. Але фактом є й те, що уже навесні 2022 року, після відступу російських військ, ситуація на Київщині доволі швидко набула звичних ознак політичного змагання за доступ до адміністративних важелів впливу та ресурсів, особливо, тих, які виділяються з Державного бюджету та міжнародних фондів на відбудову зруйнованих об’єктів.

І ось в 2023 році голова Держаудитслужби Алла Басалаєва повідомила, що впродовж 2022 та 2023 років у Гостомелі на Київщині на відбудові розікрали найбільше коштів, ніж в інших містах України. І досі не було повідомлень від правоохоронців, чи відкриті за цим фактом кримінальні провадження. Президент Володимир Зеленський лише звільнив Сергія Борисюка з посади голови Гостомельської селищної ВА й призначив на це місце Сергія Смаля.

Журналісти "Бігус інфо" провели розслідування про сотні мільйонів гривень, які виділили на відбудову Київщини сумнівним компаніям. У цьому розслідуванні є і про Бучу – одне з найбільш постраждалих міст від вторгнення рф. Наприклад вулицю Вокзальну там нашвидкоруч відбудовував ФОП майже без досвіду, отримавши понад 200 млн гривень — без жодних тендерів чи конкурсів. Подібні кейси знайшли і в інших містах, наприклад у Бородянці.

Першим значимим фактом на Київщині стало "падіння Дубінського". Колишній автор журналістських розслідувань на каналах Коломойського, отримавши у 2019-му році мандат депутата Верховної Ради, почав реалізацію стратегії з перетворення Київщини на підконтрольну територію. Причому намагався звести роль інших колег-одномандатників зі "Слуг народу" до простих виконавців у своїй команді, на що ті публічно скаржилися. Дубінського не спинило навіть те, що у лютому 2021-го року його виключили з пропрезидентської фракції за спроби втручання в американські вибори. Він деякий час залишився головою обласного осередку "слуг" і ще два з половиною роки суттєво впливав на місцеві процеси.

У жовтні 2023-го Дубінський намагався звинуватити у держзраді свого колишнього ставленика Олександра Склярова. Але уже за місяць жарти закінчилися, і Дубінський сам опинився у СІЗО за підозрою у державній зраді.

Ще раніше, навесні 2023-го року "посипалася" вся владна конструкція в обласній раді, вибудувана з моменту місцевих виборів на основі попередніх "договорняків". У партії “Слуга народу”, вирішивши зберегти хоча б те, що є, самостійно ініціювали зняття "зеленої" голови Київської обласної ради — дружини нардепа Гунька — Наталії. У рішенні зазначається, що Гунько "не виправдала довіру депутатів обласної ради". Головою Київської облради став представник "За майбутнє" Ярослав Добрянський.

Голова Київської ОВА Олексій Кулеба, хоча і контролював більшість процесів в області, все ж, як виявилося, більше орієнтувався на кар’єрне зростання у центральних органах влади. Він у січні 2023-го року став заступником керівника Офісу президента. Зрештою, ОВА у минулі роки навіть сколихнули декілька корупційних скандалів яким, щоправда, ходу не надали.

Навесні 2024 року політична напруга виникла в Ірпені. 1 квітня стало відомо, що заступники міського голови та депутати від фракції "Нові обличчя" заявили про недовіру меру Ірпеня Олександру Маркушину. Причина, з їх слів, дослівно така: розкрадання місцевого бюджету через оформлення на роботу "мертвих душ" та побори й "відкати" із заробітних плат працівників Ірпінської міськради та працівників виконкому. Примітно, що про це повідомив голова партії, ексмер Ірпеня Володимир Карплюк, якого у листопаді 2023 року почали судити за підозрою у ч.4 ст.191 КК (витрата майна шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах). Сам Маркушин написав пост про вихід з партії "Нові обличчя", від якої він прийшов до влади. Причиною Маркушин навав "розбіжності у баченні розвитку міста з головою партії".

Новий керівник обласної військової адміністрації — колишній прокурор Руслан Кравченко — судячи з його публічних виступів і дописів, зробив пріоритетом власної діяльності відбудову та запровадження багаторівневої системи контролю за всіма процесами, щоб забезпечити відновлення без корупції. Крім того, Кравченко постійно робить акценти на співпраці з правоохоронними та антикорупційними структурами. А також на те, що ОВА навіть стала суб’єктом міжнародних відносин, залучаючи інвесторів, охочих розвивати економіку регіону. У принципі, не буде перебільшенням сказати, що з квітня 2023-го року єдиним центром прийняття рішень в області стало керівництво Київської ОВА.

Обласна рада з її "розкладами" і схильністю до "переворотів" відійшла на другий план. Народні депутати, хоча й демонструють активність у різних формах, все ж швидше перебувають у тіні адміністрації, аніж формують самостійний порядок денний у політичній сфері. Втім, не можна сказати, що вони повністю згорнули власну активність на політичному тлі, сконцентрувавшись винятково на гуманітарних проєктах. Так, у ЗМІ періодично з’являються повідомлення, що Микола Бабенко має наміри реанімувати в області "УДАР" Віталія Кличка. Намагається підвищити власну впізнаваність й Олег Дунда. Якийсь новий політпроєкт, можливо, започаткують депутати нині забороненої ОПЗЖ, які у Київській області повністю орієнтувалися на Сергія Льовочкіна. Продовжує обережну участь в інформаційних війнах Анна Скороход. На тлі цього скільки-небудь впливові міські голови зрозуміли, що під час війни зв’язуватися навіть з нейтральними політичними проєктами небезпечно, а тому обмежили діяльність підконтрольною територією, демонстративно розриваючи з публічною політикою.

Ще під час призначення Кравченка на посаду голови ОВА його колишні колеги звертали увагу на своєрідність умов, у яких йому доведеться працювати. Зокрема, пролунала думка, що "окрім виконання покладених на нього обов’язків, він стикнеться з величезним зовнішнім і внутрішнім спротивом". Також слід враховувати той факт, що прокуратура — це просто важка робота, а нова посада — це вже і політика. Тобто співіснувати з усіма місцевими центрами впливу, у багатьох з яких ще у наявності досвід членства у Партії регіонів, не так просто. Але станом на середину літа 2024 року Кравченку це вдається. Відзначається, що поточні оцінки загальноекономічного середовища в Київській області покращилися та є дещо вищими за загальноукраїнські показники, видання "Ділова столиця" поставила регіон на перше місце у рейтингу економічної стійкості областей.

Подальші події в області прогнозувати дуже складно. Але, враховуючи попередній досвід, можна припустити, що на будь-яких наступних виборах тут переможе найбільш "трендовий" кандидат, але місцеві аналоги "За Майбутнє" та дрібні партії збережуть певний вплив на окремих територіях. Це політична традиція Київщини, і навряд чи її можна зламати у наступні роки або навіть десятиліття.

Нагадаймо, що в Ірпінській міській раді продовжуються суперечки навколо теми регулювання зарплат працівників виконкому.