вторник15 октября 2024
podrobnosti.org.ua

Поліграф для шахраїв. Як аферисти "заробляють" на потерпілих від війни і чому перевіряють один одного на детекторі брехні

11:39 17-08-2024

З початком повномасштабної війни рівень злочинності в Україні стрімко знизився, але шахраї не лише швидко оговтались і урізноманітнили свої схеми і підходи. Серед їхніх жертв і цивільні, і військові.

І якщо спершу здебільшого вони заробляли на тому, що брали передоплату на необхідні військовим амуніцію чи автомобілі і зникали, то зараз ще й пропонують брехливі вакансії тим, хто повертається з фронту, умовляючи сплатити за навчання чи літературу, без яких нібито неможливе працевлаштування.

Які схеми стали найпоширенішими, як від них потерпають військові і їхні родини, що потрібно враховувати, щоб убезпечитись від аферистів, які заробляють на зборах для війська і постраждалих від війни, з’ясовувала журналіст "Цензор.НЕТ".

Аферисти заробляють на потерпілих від війни

ФАЛЬШИВІ БЛАГОДІЙНИКИ І РОБОТОДАВЦІ

Те, що ми виявились не готовими до повномасштабної війни, деякі злочинці використали миттєво. Бо розуміли, що війна створює атмосферу стресу, невизначеності й тривоги, в якій люди стають більш вразливими до маніпуляцій. Тому в перші ж місяці повномасштабного наступу популярною стала схема, пов’язана з евакуацією людей, які намагалися самостійно виїхати із зони бойових дій або перебратись у більш безпечне місце з прифронтових регіонів. Вона зводилась до того, що людям обіцяли допомогти, брали передоплату, а потім просто зникали зі зв’язку.

Ще одним варіантом була оренда житла, розрахована на людей, у яких є тварини. В оголошеннях, які розміщували в інтернеті нібито брокери, виставлялись фотографії приватних будинків, власники яких готові були прийняти родину з домашніми улюбленцями. Теж просили передоплату як завдаток. А коли люди приїздили на місце, з’ясовувалось, що насправді такого будинку з фотографій не існує.

Так само з перших днів аферисти включилися в збори на потреби військових. Або ж самі збирали кошти, або ж бачили, що збирають військові чи волонтери, і заходили до них на сторінку, щоб запропонувати щось купити на "дуже вигідних умовах".

Наразі ж, як розповіли "Цензор.НЕТ" у Головному слідчому управлінні Нацполіції, однією з найпоширеніших схем є фальшиві благодійні організації. Шахраї створюють для таких організацій навіть вебсайти, щоб вони мали вигляд, як справжні благодійні фонди, або сторінку в соцмережах і просять гроші на "допомогу" постраждалим від війни. Люди, бажаючи допомогти, часто відгукуються на такі повідомлення в мережі, не перевіряючи їхню достовірність.

За словами заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції Євгена Колесника, останнім часом правоохоронці активно виявляють і припиняють брехливі збори коштів, які з’являються після масованих ракетних обстрілів. "До прикладу можу навести роботу поліцейських Кіровоградщини, які задокументували факт заволодіння коштами у громадянина, який, намагаючись надати допомогу дітям, що постраждали внаслідок ракетного удару по лікарні "Охматдит", перейшов за надісланим йому шахраєм фішинговим посиланням, після чого втратив зі свого банківського рахунку понад 12 тисяч гривень. А слідчі Запоріжжя припинили злочинну діяльність місцевого мешканця, який під приводом збору коштів на допомогу родинам, котрі загинули внаслідок ракетного обстрілу міста, що відбувся рік тому, заволодів грошовими коштами громадян на суму 280 тисяч гривень", — розповів Євген Колесник.

Ще одну групу, члени якої вирішили підзаробити на війні, судитимуть у Києві. Ця група діяла протягом 10 місяців у 2022-2023 роках, збираючи пожертви нібито для допомоги дітям, які постраждали під час війни, заволодівши коштами на суму майже 11 мільйонів гривень.

Фальшиві благодійні організації також створюються, щоб збирати кошти для допомоги військовослужбовцям та їхнім сім’ям. Вони можуть звертатися до людей через соціальні мережі, електронну пошту або навіть особисто, спонукаючи до пожертвувань.

Ще одна популярна схема — це фальшиві пропозиції про роботу. Шахраї публікують оголошення про добре оплачувані вакансії або роботу з дому, яка здається дуже привабливою. Коли людина реагує на таку пропозицію, їй можуть запропонувати платити за навчання, матеріали або інші послуги, які насправді ніхто надавати не планує – це просто спосіб викачування грошей. Як зазначають в Нацполіції, з такими пропозиціями шахраї намагаються виходити і до військових, які демобілізувались за станом здоров’я чи з якихось інших причин, і шукають роботу.

"Фішинг" також залишається дуже поширеним. Шахраї надсилають електронні листи, SMS або повідомлення в соціальних мережах, які мають вигляд офіційних повідомлень від банків, платіжних систем або інших організацій, з метою отримання конфіденційної інформації, такої як паролі або банківські реквізити.

Не менш актуальним є обман з ідентифікаційними даними. У цих випадках можуть використовувати фальшиві документи або підроблені ідентифікаційні дані для відкриття кредитних рахунків, отримання кредитів або здійснення покупок від імені жертви.

Також все ще спрацьовує схема обману з приводу технічної підтримки. Коли злодії видають себе за представників технічної підтримки відомих компаній і просять доступ до комп’ютера або інформації про банківські рахунки, обіцяючи вирішення нібито проблем з програмним забезпеченням або обладнанням.

Відповідаючи на запитання про те, від яких схем потерпають військові і їхні родини, окрім спілкування з фальшивими благодійниками, в ГСУ назвали кілька. Перша — підроблені повідомлення про виплати. Йдеться про випадки, коли людині можуть надсилати підроблені повідомлення про нібито виплати, пенсії або компенсації, які потрібно отримати через спеціальні вебсайти. Вони просять військовослужбовців або їхніх родичів ввести особисті дані або навіть заплатити комісію для отримання коштів.

Ще одна схема — афери з нерухомістю. Військовослужбовцям пропонують придбати нерухомість на вигідних умовах, використовуючи підроблені документи або взагалі не існуючу власність. Після отримання передплати такі "продавці" зникають.

Також поширені пропозиції брати швидкі кредити або позики на вигідних умовах. При цьому, ті, хто це пропонує, вимагають передоплату або збори за обробку документів, після чого теж зникають. Тому, перш ніж переходити за яким-небудь посланням і на що-небудь погоджуватись, варто перевірити інформацію.

Розповідаючи про ситуації, коли жертвами шахраїв стають військові, в ГСУ Нацполіції наводять приклади, коли, отримавши конфіденційні дані військовослужбовців, шахраї знімали з їхніх рахунків кошти. Один з таких випадків був на Дніпропетровщині, де викрили групу осіб, які зняли з рахунку військового 197 тисяч гривень. А слідчі на Черкащині під час розслідування кримінального провадження довели винуватість місцевого мешкання, який шляхом несанкціонованого використання програмних продуктів, здійснив низку операцій з банківськими рахунками військовослужбовця, внаслідок чого той втратив майже 160 тисяч.

Такі злочини вчиняються і щодо рідних загиблих військовослужбовців. Одна з таких ситуацій сталася на Кіровоградщині, де було задокументовано факт заволодіння коштами, які отримала дружина загиблого воїна як допомогу від держави. Злочинець зателефонував жінці, назвався представником служби безпеки банку. Отримавши конфіденційні дані потерпілої, забрав з її рахунку 3 мільйони.

Аферисти заробляють на потерпілих від війни

ЯК ПРАВИЛЬНО ДОНАТИТИ

Перевіряти збори на допомогу військовим чи постраждалим від війни і їхніх авторів дуже важливо, щоб переконатися, що ваші кошти дійсно підуть на благодійні цілі, наголошують правоохоронці. Ось кілька рекомендацій, як це зробити.

По-перше, перевіряйте авторів зборів. Це можна зробити, дослідивши їхні профілі в соціальних мережах або на платформах, де проводиться збір коштів. Шукайте відгуки та рекомендації від інших людей, які вже робили пожертви. Якщо автор збору є офіційною організацією, знайдіть її сайт і перевірте інформацію про неї, зокрема контактні дані та ліцензії.

По-друге, перевіряйте самі платформи, на яких проводяться збори. Відомі та надійні платформи мають свої процедури перевірки користувачів і зборів, що допомагає зменшити ризик шахрайства. Читайте відгуки про ці платформи та переконуйтесь, що вони мають добру репутацію.

По-третє, звертайте увагу на прозорість збору. Надійні організатори надають детальну інформацію про мету збору коштів, як саме вони будуть використані та яким чином можна отримати звіт про використання коштів. Якщо інформація нечітка або відсутня, це може бути ознакою шахрайства.

Також можна звернутися до офіційних організацій, які надають допомогу військовим, та дізнатися, чи підтримують вони конкретний збір. Багато відомих благодійних фондів та волонтерських організацій мають свої програми допомоги військовим, і робити пожертви через них може бути більш безпечно.

Не соромтеся ставити питання авторам зборів. Запитайте їх про деталі проєкту, кому конкретно буде надана допомога, як можна підтвердити, що кошти дійсно дійшли до отримувачів. Справжні організатори зборів завжди готові надати всю необхідну інформацію та відповісти на ваші запити.

Так само правоохоронці радять звертати увагу на безпеку власних сторінок у соцмережах, особливо військовим. Оскільки такі ситуації, коли зламують сторінки військових у соціальних мережах і просять гроші від їх імені, теж трапляються. Шахраї використовують викрадені облікові записи для того, щоб звертатися до друзів і родичів потерпілих з проханням про фінансову допомогу, створюючи ілюзію терміновості та небезпеки. Це може призводити до втрати грошей і поширення конфіденційної інформації.

Як пояснили нам у Нацполіції, щоб вберегтися від таких шахрайств, важливо дотримуватися кількох рекомендацій. По-перше, використовуйте складні паролі, які включають букви, цифри та спеціальні символи, і регулярно їх змінюйте. По-друге, увімкніть двофакторну аутентифікацію на всіх своїх облікових записах, щоб додатково захистити їх від несанкціонованого доступу. По-третє, будьте уважні до підозрілих повідомлень і запитів, навіть якщо вони надходять від знайомих людей. Якщо отримуєте прохання про допомогу, завжди намагайтеся підтвердити його автентичність, зателефонувавши або написавши безпосередньо цій особі.

Також варто обмежити доступ до особистої інформації на своїх сторінках у соціальних мережах, налаштувавши конфіденційність так, щоб тільки довірені особи могли бачити ваші публікації та дані. І нарешті, будьте обережні з підозрілими посиланнями та застосунками, які можуть містити шкідливе програмне забезпечення. Якщо є підозра, що вашу сторінку зламали, негайно змініть паролі та повідомте службу підтримки соціальної мережі.

Аферисти заробляють на потерпілих від війни

КОЛИ ВИ ШУКАЄТЕ ВІЙСЬКОВОГО, ШАХРАЇ ШУКАЮТЬ ВАС

Через соцмережі шахраї також можуть постукатись в особисті родичам військових. Це буває у випадках, коли військові довго не виходять на зв’язок і рідні їх розшукують, розміщаючи пости з проханням надати інформацію, якщо хтось щось знає. Нещодавно, в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов розповів, що є випадки, коли родичі військових повідомляють, що їм дзвонять якісь люди, кажуть, що нібито військовий у полоні, просять за інформацію гроші. "Шахраї бачать пост у соцмережах про те, що людина шукає зниклого військового, розуміють, у якому вона психо-емоційному стані, і цим користуються. Дозбирають інформацію з інших відкритих джерел, потім готують якусь свою версію подій і телефонують автору поста. Наприклад, кажуть, що військовий у полоні і нібито він у тяжкому стані, йому треба робити операцію. Потім називають суму, яку рідні бійця мають перевести на банківську картку. Кажуть, що нічого не робитимуть, поки їм не скинуть гроші. І, на жаль, багато сімей стали жертвами таких шахраїв", — зазначив Добросердов.

Після цієї розмови я запитала у поліцейських, що робити людині, яка шукає свого близького через соцмережі і на неї вийшли такі шахраї. Бо з одного боку зрозуміло, що люди будуть писати пости, коли у відчаї когось з рідних шукають. З іншого – правоохоронці мали б можливість задокументувати дії таких негідників, якби людина розуміла, до кого з них звернутися, з ким порадитись у такій ситуації, і була впевнена, що ця комунікація не зашкодить у пошуках.

Перша порада, яку я почула від правоохоронців у відповідь на своє запитання: дзвонити на "102" або звернутися до райвідділу поліції. Звісно, так теж можна зробити. Але навряд чи багато людей до такої поради прислухаються й отримають таку реакцію, яка б їм допомогла швидко відреагувати на дії тих, хто вийшов на зв’язок, щоб щось повідомити про військового. Тому запитала у підрозділі кіберполіції, чи можна у таких випадках звертатися туди.

"Можна звертатися в наш відділ безпосередньо, На такі звернення реагуватимемо одразу, — пояснив начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Олександр Ульяненков. – Можна прийти і повідомити, а можна заяву подати на сайті, через електронні звернення, ми щодня їх аналізуємо. Бо, наприклад, по одному з кейсів родичі військового, які стикнулись з таким шахрайством, перебувають за кордоном і не можуть приїхати, але ми його теж відпрацьовуємо. Так само військові можуть нам повідомляти про злочини вчинені щодо них, через електронні звернення, якщо немає можливості прийти особисто і написати заяву. В описовій частині листа треба вказати, що йдеться про військовослужбовця або родину військового. Ми усі ці звернення беремо в роботу і паралельно передаємо інформацію в територіальні підрозділи поліції, бо ми не можемо відкрити кримінальне провадження – це прерогатива слідства".

Коментуючи такі ситуації, він зазначив що приводи, під якими пишуть рідним військових, можуть бути різні. "Буває, що дружині військового пише якийсь чоловік, який представляється командиром військового підрозділу. Повідомляє, що знає, де її чоловік і може передати йому передачку, але мені туди їхати 700 кілометрів, перешліть на бензин 4 тисячі. Або вигадують інші приводи, щоб людина їм повірила і скинула гроші. Гроші зазвичай невеликі, можливо, розраховано на те, що не всі люди захочуть звертатися до поліції. Але хоч і беруть нібито мізер, за рахунок кількості ошуканих людей, нормально заробляють. Тому дуже важливо про такі випадки повідомляти".

Аферисти заробляють на потерпілих від війни

"ЛОВИЛИ" ЖЕРТВ НА ФОТО ЗНАМЕНИТОСТЕЙ

Коментуючи шахрайські схеми, правоохоронці також звертають увагу на те, що під час війни реалізовувати їх на території нашої країни намагаються і члени міжнародних злочинних організацій, до складу яких входять іноземці. Так минулого року українські правоохоронці екстрадували до Чехії членів злочинних угрупувань, які ошукали сотні громадян цієї країни, перебуваючи на території України. Це дві групи, кожна з яких створила кол-центри.

За словами заступника начальника Головного слідчого управління Нацполіції Артема Шевчишена, згідно з нормами Кримінального процесуального законодавства України правоохоронні органи іноземних держав не мають права самостійно проводити будь-які слідчі (розшукові) дії на території України. Проведення таких слідчих дій можливо лише правоохоронними органами України на підставі запиту про надання міжнародної правової допомоги, серед іншого за участю представників правоохоронних органів інших держав. Але вказана процедура займає певний час. Саме тому злочинці вчиняють правопорушення, перебуваючи на території України, розуміючи що для їх встановлення та затримання потрібно чимало часу. Також злочинці не вчиняють злочинів стосовно громадян України, оскільки тоді правоохоронні органи України зможуть їх затримати та притягнути до відповідальності за вітчизняним законодавством.

Можливо, розраховують і на те, що правоохоронці більше будуть залучені до виконання завдань у зоні бойових дій, оскільки ЗМІ постійно пишуть про їхню залученість до бригад, які воюють.

"У першому випадку в затриманих була телефонна база громадян Чеської Республіки, яких шахраї обдзвонювали та обманювали. У цьому їм допомагали певні психологічні навички та вміння вести розмову, маніпулювати інформацією, талант переконувати осіб вчиняти необхідні їм дії, — розповів Артем Шевчишен. — У другому випадку жертв обирали за допомогою баз даних, які купили в мережі "Інтернет" у невстановлених осіб, після чого методом "холодних дзвінків" всім, хто візьме слухавку, пропонували виконувати їхні вказівки".

Під час дзвінків шахраї, які входили до складу однієї з груп, користувались технологією спуфінгу, тобто підміною телефонного номера на будь-який потрібний. Представляючись співробітниками служби безпеки банківської установи, повідомляли жертвам, що їхній банківський рахунок зламано, а для збереження коштів потрібно тимчасово перевести їх на інший, наданий злочинцями "безпечний" рахунок.

Виявити та затримати групу вдалося за допомогою комплексу слідчих та процесуальних дій, зокрема відомостей наданих чеськими правоохоронцями про рух коштів потерпілих, підключення до пристроїв потерпілих, після чого на території України відпрацювавши коло осіб та мережевий трафік інформації вдалося встановити місцезнаходження причетних до шахрайських схем і їх затримати.

А днями правоохоронці України, Молдови та Румунії одночасно провели спецоперацію для ліквідації шахрайської схеми, кілька з організаторів якої були українці.

Діяли зловмисники за такою схемою: на інтернет-сайтах створювали оголошення, де пропонували громадянам можливість безпечного, швидкого, а головне високого заробітку після здійснення невеликих інвестицій. Зображені в рекламних оголошеннях знаменитості або офіційні логотипи великих місцевих банків викликали у потенційних жертв довіру, що дало фігурантам змогу ошукати велику кількість осіб. Реклама містила посилання на вебсайт, після переходу на який потенційним "клієнтам" пропонували швидко отримати дохід.

Цікаво, що використовуючи довіру людей як інструмент, шахраї перевіряли співробітників кол-центрів на поліграфі.

Війна робить нас вразливими. І криміналітет це вміло використовуєте. Варто це враховувати, коли ви хочете комусь допомогти чи заробити трохи коштів для себе.

Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"